About Me

My photo
My name is Oksana, I'm from Ukraine. Thank you for your interest in my handmade! Мене звати Оксана, я з України. Дякую за інтерес до моєї творчості!

Thursday, June 18, 2015

Бумеранг добра

Сьогодні я звертаюсь до добрих сердець про допомогу для маленької дівчинки Ангеліночки.
Знаю про їх біду вже кілька років, ще з форуму Овуляшки.

Малесенька дуже страждає. Їй постійно потрібна дороговартісна терапія

Є шанс покращення здоров'я у закордонній клініці, потрібні величезні кошти.
Реквізити для допомоги у групі Вконтакті https://vk.com/club35669060

Monday, June 15, 2015

Троянди, дитячі спогади...

Привіт, мої хороші!

Я вже помаленьку повернула душевну рівновагу після нашої втрати. Вдячна Вам, дорогі мої, за підтримку!
Взагалі сонячному настрою сприяє літо, гарна погода. Творчі плани рояться в голові і будоражать уяву... аж занадто :))))
На вихідних їздили з дітьми в Головчинці на кар'єр. Поплавали, позасмагали :)
А ще зараз на кожному кроці квітнуть ТРОЯНДИ! :)))
Мої улюблені квіти. Вже й не раз писала про це в блозі :)
Люблю абсолютно все, пов'язане з цією прекрасною квіткою! Її красу, чуттєвий аромат, ніжні тони, принт на тканинах, використання в оформленні ландшафту. А варення з троянди - божественна смакота! І навіть норовистий характер з колючками мені до вподоби :) Краса повинна себе захищати.
Можливо коли-небудь... у мене буде власний будиночок і романтичний трояндовий сад...

А це спогади мого дитинства... троянди у бабусиному дворі

і гаманець теж з далеких дитячих спогадів... наче з бабусиної шафи, де зберігались її цінні речі...



Спогади про бабусю найсвітліші. Все життя буде зігрівати серце її ласкава мова, чуйність та любов... Сподіваюсь і я зможу передати своїм дітям та онукам це тепло... в цьому ж, мабуть, полягає сенс життя...
 Окрім того, творче натхнення я черпаю теж з дитячих спогадів, з бабусиного будинку, де часто гостювала літом.
Скільки її пам'ятаю, для мене вона була й залишається взірцем елегантності та вишуканості

А це фото прабабусі, її теж пам'ятаю... але вже зовсім старенькою
З приходом радянської влади їх шляхетна родина перенесла багато страждань... але ніщо не знищило душевної краси цих жінок. Моїх дорогих рідненьких.
Досі пам'ятаю, як бабуся співала гімн України... а я не могла збагнути чому вона плаче... Тепер прекрасно розумію! 
Від дідуся мені перейшла в спадок скрипка ручної роботи. А найцінніше - його доброта, морально-етичні принципи, що є вірним маяком в житті.
Це досить таке щемливе, особисте... Ділюсь з Вами. Переживаю, що я не відповідаю... часто мучить почуття вини... Ох.. скільки треба над собою працювати!!! Як би зараз подивитись їм в очі... чи могли б вони пишатись такою внучкою... я дуже переймаюсь цим питанням. 

Ще розміщу тут кілька фото новоствореного гаманця :)
Люблю той момент, коли берусь фотографувати свої вистраждані вироби :) з тієї радості фото виходить багато, потім, як не шкода, видаляю більшість. Намагаюсь залишити різні ракурси, або якісь нюанси.
Все одно залишається багато зоображень і я їх пощу в блозі :)
 Верх гаманця зшитий з небіленого еко-льону, оздоблено мереживом та стрічкою
квітка з бавовни, фермуар антична бронза,
розміри гаманця14*13 см, ширина фермуару - 10см


 Підкладка з бавовни з шаром синтепону



Все таке вінтажне, а ця квітка наче свіжа проросла...
а, можливо, це символізує зв'язок поколінь... безперервність життя




Наловчилась робити коробочки :)
це дуже швидкий простий варіант - цим мені й до вподоби :)


 Думаю це річ для мрійниць і романтиків :) як гадаєте?
а може це аксесуар казкової принцеси...?

Гарного Вам літечка! Пишіть :)

Tuesday, June 9, 2015

  МОЯ КИЦЯ

Коли іде зі мною до криниці, 
Коли мене з роботи зустріча, 
Я вдячна тихій муркотливій киці, 
Немов не киця це, а дитинча. 
Так лагідно уміє притулиться, 
Що хоч бери та прикладай до ран. 
Це вже не киця, а моя сестриця 
Або коханий, і у нас роман. 
Роман у кицьки та у поетеси? 
Це, може, й смішно, а либонь, що й ні. 
Бо не страшні мені ніякі стреси, 
Образи й біди також не страшні. 
М’який клубочок — я це добре знаю — 
В тяжку хвилину, у найважчу мить 
Підкотиться — і тихо запитає: 

— Чому ти плачеш? Що тобі болить?

   Надія КИР’ЯН


Бережіть свої маленьких друзів, цьомкайте, обіймайте частіше! 

   в мене гостре бажання знайти машину часу і повернутись в ці чудові миті...

Носіть на огляд до лікаря планово! а не коли вже пізно....
Важко описати свій сум... наче втратила частину себе... не уявляла, що стільки місця займала киценька в моїй душі... 
З часом приходить розуміння, стає легше - все так, як має бути. А ще ця біль, усвідомлена і пережита, пройшовши через моє серце, зробила мене живішою. Як це розуміти... а так, що Життя - це тут і зараз, коли ми проживаємо, усвідомлюємо, цінуємо кожну мить. З любов'ю, вдячністю її проживаємоь! З відповідальністю за все в своєму житті! 

Майже 16-ть років пройшло, а так ясно згадую цей день....
1999 рік, коли ми тільки починали будувати нашу сім'ю...
якось прогулювались з чоловіком і випадково потрапили на котячу виставку.
Побачивши пухнасте Чудо - персидський колор поінт (з сіамським окрасом), я відразу закохалась..
от не пам'ятаю як все розвивалось.. пригадую момент, як кошеня у мене в руках і я
стріляю очками чоловікові "давай купимо", теж не пам'ятаю його реакцію...
от я вже несу малявочку...пам'ятаю своє щастя, це тепло в руках...  заглянули в кав'ярню... дуже чіткий спогад - як малявочка лизькає з пальця морозиво...
Зімочка (повне імя Земфіра, але її так ніхто не називав), моя улюблениця, була мені справжньою помічницею всі ці роки.

В квартирі на кожному кроці спогади...спогади... улюблені її місця...
мій халат, який так любила м'яти лапками...
Всякого ми, звичайно, пережили разом... і важкі і добрі часи. Кісунька відзеркалювала настрої нашої родини, мушу признати, досить ексцентрично. Дуже чутлива, з запальним характером киценька. Наші гості її часом побоювались. Дітей дуже любила і наших і своїх котяток - десяток у неї був.

Останній рік я помітила, що киці стали апатичними, сонними, я навіть часто не помічала їх за своїми клопотами, проблемами, нехваткою часу. Киці стали, наче душа квартири, жили собі, нікого особливо не турбували...
Тепер картаю себе за свою неувагу :( просто звиклось, що вони є... що все гаразд... здавалось це буде тривати вічність... ;((( 

Часом відчуття, що киценька живе в глибині нашої квартири, завжди поярд. І ми, як і все в світі є єдиним цілим... ми ніколи не розставались...

Сьогодні от приснилось, що я шию шарнірного ангелочка з киценькою в руках... не відкажу собі в цій відраді реально.

Вибачаюсь за свою лірику, просто дуже важко переживається... 

Дякую Вам, мої любі, за підтримку!!!

Thursday, June 4, 2015

Дівчатка, дуже Вам вдячна за підтримку!

пішла наша кицюня за веселку...
дуже шкода, але не 9-ть життів у киць...  тепер таааак не вистачає її...
;(((...................

Wednesday, May 27, 2015

Ціна правди, абсурд диктатури, психологія мас...

надзвичайно сильне відео


Так гарно на вулиці, але зовсім немає настрою...
Багато всякого накопилось...
А ще наша киця захворіла... і це так сумно, прожила з нами майже 16 років, вже тиждень нічого не їсть, важко їй, возили на крапельниці, але це лиш підтримуюча терапія.
Щось зовсім не готова я, щоб вона від нас пішла... ;(

Раніше в блозі про своїх киць не писала, хоч і збиралась... та все руки не доходили
Ось такі лапушки нас постійно радують, невтомно дарують тепло і затишок

В основному проводять час разом - мама і донька :)
(фото дворічної давності)
Маму (з сіамським окрасом) ми купили на виставці, а донька лишилась у нас випадково - ніхто не забрав )
В сіамки складний характер, а сіренька киця зазвичай лагідна і передбачувана )
Переглядаю фото... стільки добрих спогадів, надзвичайно світлих моментів!
Взагалі киць я дуже люблю, вони чудові! Неймовірні створіння :)

як вдало підмітив Екхарт Толле:
"Я жив з кількома майстрами Дзен - всі вони були кішками. Просте спостереження за ними є медитацією. Як спокійно і вільно вони переміщуються, перебуваючи у мирі з самими собою, в повному присутності в моменті Зараз, з почуттям власної гідності і досконалості, які можуть бути тільки у не-розум-них створінь."

Раз ця публікація про моїх домашніх улюбленців, то покажу ще нашу рибку дуже гарного кольору :) Рибка Півник


А взагалі я багато шию. Ну як багато...?
  весь вільний час між обов'язками мами та дружини, готуванням їжі та прибиранням :)

Вибачте, що сьогодні ділюсь сумним...

Thursday, May 21, 2015

Усім гостям мої вітання!
Миру та злагоди нам усім!

Звичайно ж хочеться привітати з чудовим святом - Днем вишиванки! 
Вишиті сорочки - не лише надзвичайно красиво, це неповторна самобутня творчість, через яку розкривається душа українського народу

Сподіваюсь, на наступне свято своїх рідних забезпечу вишиванками.

Поки покажу Вам біляву панночку з рожками )))
 в червонім намисті






і трошки піймала сонечка на двох фото


а це баловство - ефект робить фотоапарат




червоненькі чобітки :)
Трошки деталей зблизька...
 Знайшла шикарні овечі кудряшки, довжелезні, навіть прийшлось обрізати, хоч і шкода було.
 Крайка, якщо її можна так назвати.. в моєму виконанні, з дуже приємної тонесенької бавовняної жатки з вишивкою, вдало викладається та драпірується
Ось так швиденько написала, проте фото багато :)

Красунька шилась на аукціон "Свій за свого" благодійний інтернет-аукціон, всі кошти від якого йдуть на допомогу українській армії.

Дякую, що читаєте та коментуєте! 

Monday, May 18, 2015

автор малюнку Марися Рудська

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...