Оксана, грустно, конечно... Но мне кажется, что все-таки есть девять жизней у кошек - просто мы-то всё еще живем в этой своей жизни, поэтому следующую кошкину жизнь нам не увидеть...
Оксаночко! Жодні слова, які б я не писала, не допоможуть тобі переживати цю втрату. Мені шкода. Міст веселки буде завжди єднати люблячі серця тих, кого ми привчили. Кріпися. Сумую.
Я зовсім три дні наче з життя випала, а потім зрозуміла, що мій кіт заслуговує лише світлої та радісної пам'яті, на душі стало легше. Всі спогади стали лише з усмішкою. Обіймаю, тримайтеся.
треба цінувати тих, хто з нами є, берегти своїх рідних тепер я розумію слова Ліни Костенко «На цій землі головне набутися разом» і моя киценька, яка все своє життя тільки віддавала нам свою любов... і тепер зробила мені дар - розуміти цю істину, поки ще не пізно. Дякую тобі, Зімочка! Я люблю тебе! Вибач за все, що недодала тобі!
ОЙ, Оксаночку! :(((( Сумую разом з тобою... Як тільки згадаю як це важко втрачати їх... У мене зараз два котика живуть, навіть і не думаю, що колись і вони підуть... Тримайся, сонечко, їм там веселкою добре, я в це вірю...
Дуже сумно... Оксаночка, щиро співчуваю... Пам;ятаю, як наш Барсик пійшов з життя, ці почуття... треба, щоб пройшов час..., але пам;ять про наших маленьких друзів буде з нами назавжди!
Оксаночко, Ви дали своїй кицюні прожити гарне і довге життя, і піти у спокої...Що може бути кращим для тваринки за теплий дім і люблячого господаря? У неї це було завжди, вона була щаслива.
Оксаночка, дорогая, мне очень жаль и я понимаю тебя всем сердцем.. когда у нас не стало нашего спаниеля, вся душа разрывалась..дом опустел без него.. но хочется думать, что мы были хорошими друзьями своим питомцам! Держись! Обнимаю тебя!
Оксаночка.....тримайся!!! нехай там кицюні буде котячий рай із мишками!!!! ....
ReplyDeleteТак важко втрачати близьку істоту...Буде важкенько,але необхідно пережити-переболіти. Вона завжди буде поруч,допоки пам'ятатимеш...
ReplyDeleteДівчатка, вдячна вам!
ReplyDeleteце дійсно дуже важко... вона стільки дарувала нам тепла...
Усі сказані слова будуть даремні... тримайся....
ReplyDeleteПам"ятайте, згадуйте, любіть.
Оксана, грустно, конечно... Но мне кажется, что все-таки есть девять жизней у кошек - просто мы-то всё еще живем в этой своей жизни, поэтому следующую кошкину жизнь нам не увидеть...
ReplyDeleteОксаночко! Жодні слова, які б я не писала, не допоможуть тобі переживати цю втрату. Мені шкода. Міст веселки буде завжди єднати люблячі серця тих, кого ми привчили. Кріпися. Сумую.
ReplyDeleteДякую, дорогенькі! Дуже важлива Ваша підтримка!
ReplyDeleteдім без неї опустів... але на кожному кроці спогади... поки нема ніяких сил... постійно плачу
Я зовсім три дні наче з життя випала, а потім зрозуміла, що мій кіт заслуговує лише світлої та радісної пам'яті, на душі стало легше. Всі спогади стали лише з усмішкою. Обіймаю, тримайтеся.
ReplyDeleteДякую!!!
ReplyDeleteтреба цінувати тих, хто з нами є, берегти своїх рідних
тепер я розумію слова Ліни Костенко «На цій землі головне набутися разом»
і моя киценька, яка все своє життя тільки віддавала нам свою любов... і тепер зробила мені дар - розуміти цю істину, поки ще не пізно. Дякую тобі, Зімочка! Я люблю тебе! Вибач за все, що недодала тобі!
Очень и очень жаль, крепитесь...
ReplyDeleteМягкой травки за радугой....
спасибо! ;(
DeleteОЙ, Оксаночку! :(((( Сумую разом з тобою... Як тільки згадаю як це важко втрачати їх... У мене зараз два котика живуть, навіть і не думаю, що колись і вони підуть... Тримайся, сонечко, їм там веселкою добре, я в це вірю...
ReplyDeleteДякую, Ірочка!
DeleteПоки поряд з нами - треба балувати їх своєю любов'ю.. у нас теж ще одна кицюня залишилась.
Дуже сумно...
ReplyDeleteОксаночка, щиро співчуваю... Пам;ятаю, як наш Барсик пійшов з життя, ці почуття... треба, щоб пройшов час..., але пам;ять про наших маленьких друзів буде з нами назавжди!
Дякую, дорогенька! розумію, що з часом біль стихне... ;(((
DeleteПам'ятатимемо та любитимемо завжди...
сочуствую..........
ReplyDeleteСпасибо!
DeleteОксаночко, Ви дали своїй кицюні прожити гарне і довге життя, і піти у спокої...Що може бути кращим для тваринки за теплий дім і люблячого господаря? У неї це було завжди, вона була щаслива.
ReplyDeleteІринко, дякую! Від підтримки стає легше...
DeleteОксаночка, дорогая, мне очень жаль и я понимаю тебя всем сердцем.. когда у нас не стало нашего спаниеля, вся душа разрывалась..дом опустел без него.. но хочется думать, что мы были хорошими друзьями своим питомцам! Держись! Обнимаю тебя!
ReplyDeleteАнечка, спасибо тебе!
Delete;( дом действительно опустел... просто выть хочеться..........