About Me

My photo
My name is Oksana, I'm from Ukraine. Thank you for your interest in my handmade! Мене звати Оксана, я з України. Дякую за інтерес до моєї творчості!

Monday, June 15, 2015

Троянди, дитячі спогади...

Привіт, мої хороші!

Я вже помаленьку повернула душевну рівновагу після нашої втрати. Вдячна Вам, дорогі мої, за підтримку!
Взагалі сонячному настрою сприяє літо, гарна погода. Творчі плани рояться в голові і будоражать уяву... аж занадто :))))
На вихідних їздили з дітьми в Головчинці на кар'єр. Поплавали, позасмагали :)
А ще зараз на кожному кроці квітнуть ТРОЯНДИ! :)))
Мої улюблені квіти. Вже й не раз писала про це в блозі :)
Люблю абсолютно все, пов'язане з цією прекрасною квіткою! Її красу, чуттєвий аромат, ніжні тони, принт на тканинах, використання в оформленні ландшафту. А варення з троянди - божественна смакота! І навіть норовистий характер з колючками мені до вподоби :) Краса повинна себе захищати.
Можливо коли-небудь... у мене буде власний будиночок і романтичний трояндовий сад...

А це спогади мого дитинства... троянди у бабусиному дворі

і гаманець теж з далеких дитячих спогадів... наче з бабусиної шафи, де зберігались її цінні речі...



Спогади про бабусю найсвітліші. Все життя буде зігрівати серце її ласкава мова, чуйність та любов... Сподіваюсь і я зможу передати своїм дітям та онукам це тепло... в цьому ж, мабуть, полягає сенс життя...
 Окрім того, творче натхнення я черпаю теж з дитячих спогадів, з бабусиного будинку, де часто гостювала літом.
Скільки її пам'ятаю, для мене вона була й залишається взірцем елегантності та вишуканості

А це фото прабабусі, її теж пам'ятаю... але вже зовсім старенькою
З приходом радянської влади їх шляхетна родина перенесла багато страждань... але ніщо не знищило душевної краси цих жінок. Моїх дорогих рідненьких.
Досі пам'ятаю, як бабуся співала гімн України... а я не могла збагнути чому вона плаче... Тепер прекрасно розумію! 
Від дідуся мені перейшла в спадок скрипка ручної роботи. А найцінніше - його доброта, морально-етичні принципи, що є вірним маяком в житті.
Це досить таке щемливе, особисте... Ділюсь з Вами. Переживаю, що я не відповідаю... часто мучить почуття вини... Ох.. скільки треба над собою працювати!!! Як би зараз подивитись їм в очі... чи могли б вони пишатись такою внучкою... я дуже переймаюсь цим питанням. 

Ще розміщу тут кілька фото новоствореного гаманця :)
Люблю той момент, коли берусь фотографувати свої вистраждані вироби :) з тієї радості фото виходить багато, потім, як не шкода, видаляю більшість. Намагаюсь залишити різні ракурси, або якісь нюанси.
Все одно залишається багато зоображень і я їх пощу в блозі :)
 Верх гаманця зшитий з небіленого еко-льону, оздоблено мереживом та стрічкою
квітка з бавовни, фермуар антична бронза,
розміри гаманця14*13 см, ширина фермуару - 10см


 Підкладка з бавовни з шаром синтепону



Все таке вінтажне, а ця квітка наче свіжа проросла...
а, можливо, це символізує зв'язок поколінь... безперервність життя




Наловчилась робити коробочки :)
це дуже швидкий простий варіант - цим мені й до вподоби :)


 Думаю це річ для мрійниць і романтиків :) як гадаєте?
а може це аксесуар казкової принцеси...?

Гарного Вам літечка! Пишіть :)

14 comments:

  1. Яка краса, яка вишуканність, який шик!!! Гаманець неперевершений!!! Дуже ніжний і такий дівочий!)))) І як ти робишь такі чудові коробочки? я гадала, що воні фабричні)))
    Бабусі твої справжні красуні! І онучка їм під стать - справжня леді та майстриня на всі руки!)))

    ReplyDelete
    Replies
    1. Дякую, моя дорогенька, що зігріваєш моє серце добрими, цінними для мене словами!!!
      Маю велике бажання, щоб бабусі мною пишались... )

      Delete
    2. про коробочки... наступного разу покажу, як їх роблю )))

      Delete
  2. Оксаночко! Твоє соьогоднішнє оповідання таке щире і щемне. Знімки бабусі та прабабусі. На них такі обличчя красиві, вродливі. Яка ж ти розумничка, що так вмієш тримати ниточку зв'язку з рідними. Твій гаманчик чудовий. Ніби з іншої епохи. Пропозиція до тебе: можливо даси майстер-клас по складанню коробочок?

    ReplyDelete
    Replies
    1. Дуже вдячна, Іриночко! так приємно читати твої добрі слова!!!
      Справді тішусь, бо поділилась заповітними почуттями, навіть спочатку вагалась чи потрібно тут писати про це.
      Наступного разу поділюсь технологією виготовлення коробочок, робляться вони геніально просто :))

      Delete
  3. Оксанко, гаманець просто чудовий! Такий ніжний, легкий- і правда для романтичної вишуканої леді:)
    І я думаю, що всі твої рідні- бабуся, прабабуся та дідусь - пишались би тобою- талановитою, щирою та чуйною онучкою...

    ReplyDelete
    Replies
    1. Олечко, від душі щиро дякую!!!
      Хочеться відповідати твоїм хорошим словам :)

      Delete
  4. Співчуваю. Дякую за щиру розповідь, за особисті фото. Тримайся! Обіймаю.

    Гаманець приклад вишуканності, ніжності і тонкого смаку. Скільки ти всього показуєш в блозі і кожного разу я в ту річ "закохуюсь". Кожна робота на висоті! :)
    А ще прочитавши твій сьогоднішній пост, згадую твій подарунок скриньку-сумочку і згадую твою розповідь про бабусю. Дякую ще раз! :)
    Тримайся, Сонечко!

    ReplyDelete
    Replies
    1. Привіт, Сонечко! :) Дуже-дуже дякую тобі, дорогенька! за твою чуйність і підтримку!!!
      І за гарну оцінку моїх робіт :))) це приємно і кожен раз додає впевненості
      Обіймаю!!!

      Delete
  5. Дякую тобі, Оксано, за особисту і таку щиру розповідь. Дуже приємно, що ти поділилася. Гадаю, що тобою можна пишатися!!! Ти гарна і щира людина!!!
    Гаманець в тебе вийшов дуже гарний, як і все, що ти створюєш!!!

    ReplyDelete
    Replies
    1. Лєрочка, тобі дуже вдячна за такі сердешні слова!!!

      Delete
  6. Така краса! Я поки з духом збираюсь саму звичайну сумку шити))) А в тебе такы шедеври))) Навіть й не знаю - чи зможу колись таку красу шити))) Звучить це смішно для мене - я гарно шию вечірні сукні, а невеличких речей боюсь, напевно) Такі теплі спогади про бабусь. Це прекрасно))) Дякую за участь в моїй цукерці!

    ReplyDelete
    Replies
    1. Надюша, дякую! :) я чесно признатись, теж довго збираюсь з духом собі пошити сумку... )))
      колись давно.. коли працюваа на шв.фабриці в експериментальному цеху, то шили і воєнну форму на тендер і куртки на Францію ))) але кожна річ має свої нюанси, свій підхід. Кожен раз довго думаю... вагаюсь, переживаю.

      Delete

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...